Dewey John. Essays in Experimental Logic

«The man in the street, when asked what he thinks about a certain matter, often replies that he does not think at all; he knows. The suggestion is that thinking is a case of active uncertainty set over against conviction or unquestioning assurance. When he adds that he does not have to think, but knows, the further implication is that thinking, when needed, leads to knowledge; that its purpose or object is to secure stable equilibrium
Dewey John. Essays in Experimental Logic

вівторок, 29 травня 2012 р.

Співвідношення понять людина: особистість: індивід: індивідуальність:суб'єкт

За Б.Б. Айсмонтасом "Педагогическая психология схемы и тесты"

Сутність застосування методу


на основі
Педагогіка вищої школи : навчальний посібник / за ред. З.Н. Курлянд. - К. : Знання, 2005. - 399 с.

КАТЕГОРІЇ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

на основі: 
Педагогіка вищої школи : навчальний посібник / за ред. З.Н. Курлянд. - К. : Знання, 2005. - 399 с.

понеділок, 28 травня 2012 р.

Crimea OA Petition

Crimea Open Access Manifesto Petition | GoPetition

Взаємодія освіти і самоосвіти

Існує дуже цікава думка, що освіта має стимулювати процес самоосвіти. В принципі, не можу з цим сперечатись - щось у цьому є, але як все - таки впливають освіта та самоосвіта одна на одну?
Виходячи з попередньої думки, освіта є тією базою, центром, який зрештою стає платформою до самоосвіти і тут постає питання про мотивацію студента, учня... Якщо мотивації немає, про яку самоосвіту йде мова?
Мені все - таки здається, що варто сказати й про вплив самоосвіти на освіту, тому відношення самоосвіта : освіта я б зобразила ще й таким чином:

Тобто так само,як освіта стимулює до самоосвіти, знання, набуті самостійно полегшують освітній процес.

пʼятниця, 25 травня 2012 р.

БІБЛІОТЕЧНО – ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНЦІЯ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ




Ключові слова : користувачі бібліотеки, бібліотечна – інформаційна компетентність, науковці, педагогіка, педагогічна діяльність, бібліотечна діяльність, бібліотечні фахівці, тренінги, навчання, ресурсний центр, матеріали, інформаційний пошук, Інтернет, бази даних.
З розвитком сучасних інформаційних технологій розвивається й навколишній світ. На сьогоднішній день вже важко уявити наше життя без них. Саме тому актуальним нині стає питання про те, як привчати сучасну молодь, майбутніх фахівців, науковців до грамотного використання інформаційно – бібліотечних ресурсів.
Бібліотека в сучасному розумінні – це не просто ряд стелажів з книгами та місць для читання. Це потужний ресурсний центр, що містить різноманітні матеріали від друкованих видань і до баз даних. Звичайно ж , сама по собі бібліотека не функціонує – це механізм, складовими якого є менеджмент, тобто керівництво, персонал, що виконує різні види робіт від технічної обробки й до проведення тренінгів для користувачів. Саме на проведенні тренінгів для користувачів варто було б зупинити увагу.
Отже, бібліотечні тренінги [1]– це навчання, направлені на підвищення інформаційно – бібліотечної компетенції користувачів або  кваліфікації бібліотечних фахівців. Тобто, як бачимо, бібліотечні тренінги можуть бути як для користувачів, так і для самих бібліотекарів. У сучасному світі бібліотекар і педагог суміжні професії, адже з поширенням бібліотечних тренінгів виникла потреба у фахівцях, які могли б доступно розказати, навчити, показати користувачеві, як правильно користуватись тими або іншими ресурсами, оформлювати бібліографію до наукової роботи, надати консультацію стосовно правил користування бібліотекою. Сучасний бібліотекар має сам знати і вміти пояснити користувачеві як правильно цитувати статті аби запобігти плагіату [2], явищу, на жаль, розповсюдженому. Користувач в даному аспекті розглядається як студент, а бібліотекар як викладач. Завдання бібліотекаря - підготувати користувача до подальшої ефективної роботи з інформаційними ресурсами, проінформувати про всі можливості, надані бібліотекою , а головне – навчити правильно користуватись матеріалами, як друкованими, так і електронними.
До кожного користувача, як і до кожного студента має бути свій підхід, необхідно враховувати усі суб’єктивні та об’єктивні фактори, тобто починаючи з характеру та типу темпераменту людини і закінчуючи тематикою наукової роботи.  Для того, щоб якомога краще зорієнтувати користувача у роботі з бібліотечними ресурсами, бібліотекарю  необхідно володіти знаннями з області педагогіки. Оскільки педагогіка – це сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості [3, с. 9 ], можемо сказати, що вона тісно пов’язана з бібліотечною справою. Адже інститут бібліотеки у нашому суспільстві відіграє важливу роль в його становленні та розвиткові.
Окрім вищезазначених факторів, бібліотекар також має навчити користувача визначати надійність ресурсу, з якого береться інформація для дослідження. Робота в мережі Інтернет має подвійну природу. «Всесвітнє павутиння» містить у собі безліч надійних ресурсів, але ніхто не застрахований і від неперевірених джерел. Тому бібліотечний фахівець, який проводить навчання або тренінги для користувачів має також пояснювати у чому переваги рецензованих журналів, які бази даних є надійними та перевіреними, а отже, й рекомендованими для використання, які ресурси є помічними для представників тієї або іншої спеціальності.
В ході тренінгів користувач має опанувати базові принципи інформаційного пошуку, що включають у себе : роботу з електронним або картковим каталогом бібліотеки, роботу з базами даних електронних ресурсів, зокрема застосування різноманітних позначок та фільтрів у пошукових масках баз даних з метою покращення ефективності пошуку в даній базі електронних ресурсів.
Окрім тренінгів для користувачів, важливу роль відіграють тренінги та навчання для професійних бібліотекарів, семінари та вебінари, на яких бібліотечні фахівці обмінюються досвідом з метою самовдосконалення та підвищення кваліфікації. Навчальний процес вимагає від викладача постійного самовдосконалення так само, як і від студента, а отже, бібліотечні фахівці, що мають безпосередню причетність до проведення тренінгів для користувачів мають обов’язково бути в курсі подій в бібліотечному світі. Робота бібліотекаря , зокрема в бібліотеці університету, вимагає від фахівця вмінь та навичок працювати як з професорсько-викладацьким складом, так і зі студентами різних курсів, аспірантами, науковцями. До кожного з представників цих категорій має бути окремий підхід, як це вже зазначалося раніше, адже кожна категорія орієнтується на певний тип літератури та матеріалів, має різний рівень бібліотечно – інформаційної компетентності.
Як висновок можемо зазначити, що педагогічна та бібліотечна діяльності йдуть поруч у сучасній системі освіти. Бібліотека є найпершим ресурсним центром, до якого звертаються користувачі при виконанні різного виду досліджень. І саме від вміння бібліотекаря грамотно викласти матеріал, що стосується аспектів користування бібліотечними ресурсами, залежить наскільки ефективним буде інформаційний пошук користувача бібліотеки.

  1. http://kmalibrary.blogspot.com/p/blog-page_26.html
  2. http://kmalibrary.blogspot.com/search?updated-max=2011-10-20T11%3A04%3A00%2B03%3A00&max-results=7; http://kmalibrary.blogspot.com/search?updated-max=2011-09-09T21%3A37%3A00%2B03%3A00&max-results=7
3.      Фіцула, М. М. Педагогіка : посібник / М.М. Фіцула. - К. : Видавничий центр "Академія", 2001. - 527 с.

Chukanova S.
LIBRARY – INFORMATION COMPETENCE IN THE CONTEXT OF MODERN PEDAGOGY
Article describes the importance of library trainings for the library users and librarians aimed at library competence development and information search efficiency improvement. Interrelations of library science and pedagogy as defining features of modern education and science.
Keywords: library users, libraryinformation competence, scholars, pedagogy, pedagogic activity, library activity, library professionals, trainings, studies, recourse center, materials, information search, Internet, data bases.

Знов трохи про БІК


Бібліотечно – інформаційна компетентність відіграє важливу роль у здійсненні наукової роботи майбутніх вчених – гуманітаріїв. Подальша успішна наукова діяльність студентів – магістрантів залежить від вміння  викладача пояснити усю важливість здійснення  самостійного інформаційного пошуку.  Інформація у сучасному світі розповсюджується дуже швидко завдяки новітнім інформаційним технологіям, тому дуже важливим є готовність студентів аналізувати та чітко визначати, яка інформація  релевантна для теми наукової роботи.